Грудень 2025. Київ працює на опаленні без масових блекаутів вперше за чотири роки. Українська енергетична система пройшла рік стабілізації, нові потужності замінили частину втрачених. Що це означає для повітря над містом? Цей вопрос не риторичний. У 2022-2024 роках, коли мільйони киян включали генератори і пічки на дровах через відсутність централізованого опалення (джерело) і газу, рівні PM2.5 (джерело) у деяких районах Києва зростали до значень, не баченних у мирний час десятиліттями. Ця стаття аналізує, що показують наші моніторингові дані за листопад-грудень 2025 і порівнює з минулими “блекаутними” зимами.
Базова метеорологія та її роль
Зима у Києві — це сезон підвищеного ризику для якості повітря, навіть без додаткових антропогенних факторів. Причина — інверсія температури. Коли холодне повітря “сидить” біля землі, а тепліший шар знаходиться вище (інверсійний шар на висоті 100-300 метрів), вертикальне перемішування атмосфери блокується. Викиди з котелень, автомобілів, домашніх пічок не розсіюються вертикально, а накопичуються у приземному шарі.
Стандартна київська зима має 30-50 днів з вираженою інверсією, переважно у грудні-лютому, при антициклонічній погоді. У ці дні базовий рівень PM2.5 у спальних районах за всіх інших рівних може зрости на 50-80% порівняно з вентильованими (вітряними) днями того ж сезону.
2025 рік до грудня показав погодну картину, близьку до 30-річного середнього. Не аномально холодний (як 2024), не аномально теплий (як 2023). Тобто наша оцінка змін у якості повітря не “розмазана” екстремальною погодою — реальний антропогенний внесок видно ясніше.
Сценарій до і після: що було у 2022-2024
Зима 2022-2023 — перша воєнна. Російські удари по енергетиці почалися у жовтні 2022. У листопаді-грудні 2022 у Києві були регулярні відключення електрики до 12-16 годин на добу. Багато квартир без газу (бо газові плити з електричною форсункою не працюють без струму). Багато офісів і кав’ярень включили дизельні генератори.
Наша мережа моніторингу зафіксувала пікові значення PM2.5 у центральних районах Києва грудень 2022 — 95-130 мкг/м³ у вечірні години, коли всі генератори і пічки на дровах в районах сектора одночасно працювали. Це у 6-8 разів вище рекомендованих WHO рівнів. Фоновий зимовий рівень тих років (2018-2021) — 25-45 мкг/м³ у спокійні дні, 60-80 при інверсії.
Зима 2023-2024 — менше блекаутів, але дизельні генератори вже стали постійним атрибутом. Рівні PM2.5 у середині сезону: 45-75 мкг/м³ у спальних районах, до 100 у центрі. NO₂ — у 1.5 раз вище довоєнного рівня (через додаткові автономні генератори).
Зима 2024-2025 — рекордно холодна, нові удари у листопаді 2024. Знову велике навантаження на пічки, генератори. Дані EcoCity показували пікові 24-годинні середні PM2.5 до 110 мкг/м³ у частині днів грудня-січня.
Поточний сезон: листопад-грудень 2025
Зміни у системі: до зими 2025-2026 енергетична система України суттєво стабілізувалась. Нові розподілені малі потужності генерації, посилене резервування, ремонт уражених підстанцій. Масові тривалі блекаути не повторювалися з весни 2025.
Що показує моніторинг за листопад-грудень 2025 (станом на наш аналіз початку грудня):
Середньомісячне PM2.5 у листопаді — 32 мкг/м³ (Подільський район), 28 (Оболонь), 41 (Хрещатик). Це порівнянно з листопадом 2021 (передвоєнним): 30, 25, 38 відповідно. Тобто практично відновлення довоєнних рівнів.
NO₂ — середньомісячне у листопаді 2025 у центрі Києва 32 мкг/м³, проти 38 у 2024 і 35 у 2021. Дещо вищий за довоєнний, що пов’язано з зростанням автомобільного трафіку і досі чимало автономних генераторів у комерційному секторі.
SO₂ — низькі рівні (3-7 мкг/м³ як у 2021), оскільки великі промислові джерела в Києві майже всі переведено на газ або електроенергію. У зимах з блекаутами цей показник сягав 15-25 мкг/м³ через дизельні генератори.
Дрібніші домашні пічки на дровах — більшість киян, які використовували їх у 2022-2024, повернулися до централізованого опалення. Лишилися ті, хто планово готувався до можливих майбутніх блекаутів. Загальна кількість таких “запасних” джерел — за нашою оцінкою у 5-10 разів менша, ніж у пік 2022-2023.
Що залишається проблемою
Покращення є, але це не повернення до “ідеалу”. Декілька системних проблем зимового повітря над Києвом залишаються:
Транспорт. Хоча кількість машин у місті після початку війни зменшилася, вона помалу повертається до довоєнних рівнів. У 2025 — 80-85% від рівня 2021. NO₂ і PM2.5 від вихлопу залишаються головною щоденною проблемою у центральних районах і вздовж магістралей.
Опалення приватного сектора. Сектори Києва з приватними будинками (Святошин, частина Дарниці, Корчувате, Жуляни) опалюються переважно газом, але є помітна частка вугілля, дров. У січні-лютому ці зони показують підвищений PM2.5 (40-70 мкг/м³ у вечірні години), особливо при інверсії.
Регіональні вкиди. Вітер з Білорусі та Російської Федерації приносить свої забруднення. У 2025 цей фактор посилився через інтенсивний промисловий обстріл у Брянській і Смоленській областях, де іноді горять промислові об’єкти. Ми бачимо ці шлейфи на TROPOMI NO₂ та супутникових AOD за деякі дні.
Військова техніка та залишковий генераторний парк. Хоча масштаб зменшився, частина громадських об’єктів (госпіталі, школи, приватний бізнес) тримає генератори у “гарячому резерві” — заводять при коротких відключеннях. Кумулятивний внесок невеликий, але для конкретних дворів локально помітний.
Здоровотні наслідки попередніх зим
Дані медичної статистики (Український центр громадського здоров’я, неофіційні дані Київської служби охорони здоров’я) показують зростання звернень з респіраторними скаргами у зими 2022-2024:
Грудень-лютий 2022-2023: збільшення звернень з гострими бронхітами на 35% порівняно з тим самим періодом 2021-2022.
Аналогічно — загострення ХОЗЛ +28%, бронхіальної астми +22%, гіпертонічних кризів +18%.
Ці цифри не ізолюють вплив якості повітря (війна сама по собі додає стресу, погіршує медичну ситуацію), але узгоджуються з очікуваним наслідком підвищеного PM2.5 і NO₂. Дослідження EEA по європейських країнах: підвищення PM2.5 на 10 мкг/м³ у середньорічному рівні асоціюється з 6-9% зростанням захворюваності на ХОЗЛ і 4-7% на астму.
Для Києва оцінка кумулятивного впливу 3 “блекаутних” зим — у нас не повна, але грубо: 2-4 додаткові смерті на 100 тисяч населення на рік від респіраторних і серцево-судинних захворювань, що інакше не сталися б при довоєнному рівні повітря. На населення Києва (3 млн) — це 60-120 додаткових смертей за зиму. Цей розрахунок наближений і потребує валідації, але порядок цифри показує: погіршення повітря не нейтральне.
Що показує наша моніторингова система
На карті якості повітря ви бачите PM2.5, NO₂, O₃ оновлені кожну годину для Києва і інших міст України. Кольорова заливка — комбіноване значення AQI. Зелений — добре, жовтий — помірно, оранжевий — нездорово для чутливих груп, червоний — нездорово для всіх.
Для зимового сезону характерні ситуації:
Холодний антициклон з інверсією — карта помітно зеленіє у дворах і парках, але різко жовтіє/оранжевіє у центрі і поблизу магістралей. Переживайте не лише про середнє значення, а й про мікроклімат вашого району.
Південно-східний вітер після опалювальної ночі — помітне погіршення у східних і південних районах через перенос викидів з ТЕЦ.
Темпові коливання впродовж дня — ранкова “хвиля” від опалення (6-9), денний мінімум (11-14), вечірня “хвиля” від транспорту і паління плит (17-21).
Прогноз на 3 доби — на сторінці прогнозу. Він особливо корисний для планування виходів з дому з дитиною, спортивних навантажень.
Практичні поради на грудень-лютий
Загальна стратегія: моніторинг + адаптивна поведінка. Якщо ваш день стандартизований “робота — дім — спортзал” і у вас немає особливих чутливостей, ви напевне переживете зиму без катастрофи. Якщо у вас астма, бронхіт, серцеві проблеми, маленькі діти, літні батьки — режим уважніший.
Прогулянки з дітьми. У дні з PM2.5 понад 50 мкг/м³ — короткі прогулянки тільки у парках, далеко від доріг. У дні понад 75 — взагалі “індор” для дітей до 5 років, для старших — мінімізовано. У дні нижче 25 — нормальний режим.
Спорт. Бігати у Хрещатику в ранок при PM2.5 = 60 — дозволяє собі тільки людина без особливої турботи про здоров’я. У парках (Голосіївський, Маріїнський, Ботанічний сад) рівні зазвичай нижчі на 30-50%. Якщо PM2.5 понад 80 — переносьте кардіо у зал з фільтрацією повітря.
Школи і садки. Адміністрації мали б дивитися на якість повітря при вирішенні про вуличні прогулянки. На жаль, у більшості шкіл цього немає у регламенті. Батьки можуть просити інформацію або самі моніторити і питати у вихователів про режим.
Домашня вентиляція. Зимою провітрюйте швидко (5-7 хвилин) у час, коли надворі краще. У дні з високим зовнішнім PM2.5 — провітрюйте мінімально, тримайте очищувач повітря увімкнутим. У дні з низьким — нормальне довге провітрювання після ночі.
Автомобільні поїздки. У час пік старайтеся не сидіти у заторі з відкритими вікнами навіть взимку. Внутрішнє циркулювання — багато машин має режим, який обмежує приплив зовнішнього повітря. У задимлений день – так. Але враховуйте, що CO₂ і CO накопичуються, тримайте рециркуляцію не довше 15-20 хвилин підряд.
Що далі
Для грудня 2025 – лютого 2026 наш прогноз: якість повітря у Києві буде нагадувати довоєнні зими, можливо, на 5-10% гірша через все ще присутні залишки воєнного стану (генератори, перевантаження транспорту, регіональні впливи).
Якщо станеться нова хвиля російських ударів по енергетиці і повернуться блекаути — будьте готові, що PM2.5 і NO₂ підстрибнуть знову. У такому разі — повернення до режиму максимального обмеження вуличної активності, особливо у вечірні години.
На системному рівні Київ зробив значний крок: модернізація ТЕЦ, перехід частини на газові турбіни (нижчі викиди порівняно з вугільними), розширення велоінфраструктури. Це позитивні тенденції, які, разом з охолодженням клімату наприкінці століття (через зменшення викидів парникових газів) — можуть давати помітне поліпшення повітря у 2030-х роках.
Ми у YourAirTest продовжуємо моніторинг, працюємо у партнерстві з ГО EcoCity, Marzieiev Institute, ДНУ ім. Гончара. Якщо ви хочете внести свій вклад — у проектах громадянської науки EcoCity ви можете встановити малий сенсор у себе на балконі (вартість 50-100 доларів), і ваші дані стануть частиною загальної мережі. Контакти — на сторінці контакти. Систему моніторингу детально описано на сторінці монітор повітря. Дані: IEA Ukraine reports (2024-2025), Ukrhydromet bulletins (квартальні), EcoCity public dataset.
References
- WHO Guidelines for Indoor Air Quality (2010)
- WHO Household Air Pollution and Health
- International Energy Agency
- EPA Particulate Matter (PM) Basics
- EEA Europe’s Air Quality Status 2024
- Український гідрометеорологічний центр
Українська наукова інфраструктура: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та КПІ ім. Ігоря Сікорського — центри з atmospheric sciences, environmental engineering і сенсорних технологій.