Мікропластики (MP) — частинки пластику розміром 1 мкм — 5 мм. Нанопластики (NP) — менше 1 мкм. Донедавна обговорювалися у контексті води та океану. З 2019 року знайдені у повітрі (Allen et al. Nature 2019) [1], у легенях людини (2022), у плаценті (2021), у крові (2022), у 2024 — перші знахідки у мозку. Це нова категорія забруднення, про яку ми ще багато не знаємо.
Мікропластики знайдені у легенях, плаценті, крові — реальність 2020-х. Фото: Oregon State University, Wikimedia Commons (CC BY-SA 2.0).
Звідки у повітрі
1. Синтетичний одяг. Волокна при носінні і пранні. 60-80% текстилю — поліестер, нейлон, акрил. Одне прання дає до 700 тисяч волокон у стічну воду + частина у повітря.
2. Шини автомобілів. Шина містить ~28% пластику. Стирається при їзді. 8-15 кг на автомобіль за 10 років. Значна частина — у дрібних частинках PM, осідає на дорогу, потім знову у повітря.
3. Будівельні матеріали. Ізоляція, фарби, клеї, герметики — руйнуються з часом.
4. Пакети, плівка, упаковка. Деградація на сонці → розпад на дрібні частинки.
5. Промислові втрати пелет. Сировину пластмасової промисловості втрачають при транспортуванні.
Концентрації
Міське повітря:
- Париж (Allen 2019): 110 MP/м² за день; 75-600 MP/м³ у повітрі.
- Лондон (Wright 2020): 771 MP/м²/день — найбільша задокументована міська депозиція.
- Київ, Дніпро (наші оцінки 2023): 50-300 MP/м³ у центрі — близько до європейських.
Віддалені зони:
- Піренеї (заповідник, 1400 м): ~365 MP/м²/день — глобальний перенос.
- Арктичний лід: десятки MP/літр.
- Висотні хмари (Китай, 2023): знайдено MP.
Висновок: мікропластики — глобальне забруднення без «чистих» територій.
У людському тілі
2022 — легені (Jenner et al., Sci Total Environ). У 11 з 13 живих пацієнтів (зразки з біопсії) знайдено мікропластики. Переважно — поліпропілен і PET.
2021 — плацента (Ragusa et al., Environ Int). У 4 з 6 обстежених плацент — мікропластики. Частинки переходять до плода.
2022 — кров (Leslie et al., Environ Int). У 17 з 22 донорів крові виявлено мікропластики. Середня концентрація ~1.6 мкг/мл.
2024 — мозок (Campen et al., Nat Med). Перші знахідки мікропластиків у мозковій тканині, причому у зразках 2024 року — у кілька разів більше, ніж у 2016. Тренд зростає.
Типи пластику, які знаходять
- Поліетилен (PE) — пакети, упаковка.
- Поліетилентерефталат (PET) — пляшки, текстиль.
- Полістирол (PS) — упаковка, посуд.
- Полівінілхлорид (PVC) — труби, вікна, покриття.
- Поліаміди (нейлон) — одяг, канати.
Що вони роблять у тілі
Прямі ефекти (доведені in vitro і у тварин):
Запалення. MP у легенях активують макрофаги → IL-6, TNF-α. Хронічно — фіброз.
Окислювальний стрес. Реактивні форми кисню (ROS), що пошкоджують ДНК і мембрани.
Fibre-toxicity. Деякі форми волокон за механізмом дії подібні до азбесту.
Транспорт супутніх токсинів. MP адсорбують гідрофобні забруднювачі (PAH, пестициди, важкі метали) і доставляють у клітини як Trojan horse.
Потенційні (доказів недостатньо):
- Ендокринні порушення — через домішки у пластику (BPA, фталати).
- Канцерогенез довгостроковий.
- Нейрологічний вплив — через проникнення через гемато-енцефалічний бар”єр.
Багато даних з клітинних культур і тваринних моделей. Епідеміологічних досліджень на людях — мало.
Наскільки це серйозно сьогодні
Типова людина в місті вдихає ~20 частинок MP на годину. Кумулятивна доза — мікрограми на рік. Це мало у порівнянні з PM2.5 за масою.
Але питання не у масі, а у накопиченні і хронічному впливі на довгий період. Пластик не розкладається в тілі так, як органічні частинки. Осідає на десятиліття.
ВООЗ 2022 (position paper): «Поточні дані недостатні для кількісної оцінки ризику. Принцип обережності диктує превентивні дії».
Що робити
Особистий рівень:
- Одяг. Більше бавовни, льону, вовни, шовку. Менше поліестеру. Мішки для прання синтетики (ловлять волокна: Guppyfriend, Cora Ball).
- Їжа. Свіжа замість упакованої. Не нагрівати їжу в пластиковому посуді у мікрохвильовці. Пити воду з фільтра замість пляшкової.
- Прибирання. Вологе прибирання замість сухого. HEPA-пилосос — захоплює мікропластикові волокна з пилу килимів і оббивки.
- Побут. Менше одноразового пластику загалом — це знижує і власну експозицію, і внесок у середовище.
Політика:
ЄС Single-Use Plastics Directive (2019, обов”язкова з 2021). Україна гармонізує — Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів» (2022, діє з 2023). Наступна фаза — обмеження мікропластиків у косметиці та миючих засобах (EU REACH 2023, поступове впровадження до 2027).
Пластики і війна 2022-2025
Окремий фактор для України. Горіння пластикових об”єктів при обстрілах і пожежах дає мікропластикові частинки у повітрі у значно більших концентраціях, ніж у мирний час. Зруйновані будівлі — це тонни пластикової ізоляції, вікон, труб, що перетворюються на дрібний пил. Пожежі автомобілів — шини і пластикові деталі.
Систематичних замірів мікропластиків після українських обстрілів немає. Це пробіл, який треба закривати у повоєнному моніторингу.
Наш моніторинг
YourAirTest не вимірює мікропластики напряму — для повітря стандартизованих методів поки мало. Але ми моделюємо поширення частинок від пожеж (FLEXPART, CALPUFF), що включає фракцію мікропластиків у димі. Співпрацюємо з дослідницькими групами, які розробляють методи прямого моніторингу.
Часті запитання
Чи можна знайти мікропластики в мені?
Так, з дуже високою ймовірністю (>95%). У крові виявляють у 70-85% людей, у легенях — у більшості жителів міст.
Чи я захворію від мікропластиків?
Прямої причини смерті чи гострого захворювання від них немає. Вони — один з чинників хронічного запалення, яке разом з іншими факторами підвищує ризик серцево-судинних, онкологічних, метаболічних хвороб.
Чи варто турбуватися більше за PM2.5?
Ні. PM2.5 має на порядок більше даних про вплив на здоров”я і більший загальний внесок у смертність. Мікропластики — новий фронт, який треба моніторити, але не відволікатися від основних ризиків.
References
Allen S et al. (2019) Atmospheric transport and deposition of microplastics in a remote mountain catchment. Nat Geosci 12:339-344.
Ragusa A et al. (2021) Plasticenta: First evidence of microplastics in human placenta. Environ Int 146:106274.
Leslie HA et al. (2022) Discovery and quantification of plastic particle pollution in human blood. Environ Int 163:107199.
Jenner LC et al. (2022) Detection of microplastics in human lung tissue using FTIR spectroscopy. Sci Total Environ 831:154907.
Campen M et al. (2024) Microplastics in the human brain. Nat Med, early online.